Регіональні відморозки Віктор Шлінчак, журнал «Главред» Янукович відморожується від Мороза. Останній, маючи цілих півтора відсотка рейтингу у Соцпартії, схоже, впав в істерику

Тепер обидва екс-спікери – Мороз та Литвин – знову конкуренти. На цей раз змагатимуться за те, хто першим не пройде в парламент. Третім в компанії має бути Вітренко.

Щоправда, оптимістичні синоптики від Регіонів прогнозують перенесення завчасного прощання з Олександром Олександровичем. Мовляв, на якомусь етапі він знову може стати у нагоді. Песимісти переконують, що глибока соціалістична депресія абсолютно не додає екс-коаліції. І навіть навпаки – дістав уже. Бо кому це треба – тягнути Мороза за мотузку на вибори, технологічно «відсипати» йому частину своїх відсотків, а потім ще панькатися з ним у парламенті. То йому хочеться чергових сесій, то позачергових… Ніякого спокою, коротше кажучи.

Так банально Мороз не втрапив у регіональні списки. І пішов своєю дорогою. Кажуть, та дорога в політиці вже давно добре втоптана.

Тим часом, Регіонам залишається дуже важко контролювати переобтяжену особистою вагою мегаструктуру. І з’їзд, який відбувся у минулу суботу, підтвердив цю тезу. Власне саме позбавлений будь якої ідеології і відверто прагматично-цинічний людський товар став головною причиною, чому ПР не йде на вибори блоком, не пише залучених в свої обійми списки партій – самостійно організованих структур. Бо якщо в материнську плату, яка, зі сторони здається, ледь живе, імплантувати чужородні тіла, вона не витримає і трісне. Досить того, що всередині самої ПР крутиться такий маховик міжособистісної конкуренції, що аж гай гуде.

Головне в оцій усій схемі – що й після з’їзду ніхто із рядових регіоналів не

отримав відповідь на головне запитання: до кого тепер бігати за отриманням гарантій свого політичного майбутнього – до нинішнього прем’єра, чи до потенційного голови Кабміну. Конкуренція «ахметовських» поводирів і «адміністраторів» Януковича зберігає інтригу. І це усе на фоні спільної виборчої кампанії.

Щоправда, на минулому тижні Президент мов ненароком «опустив» діючу прем’єрську команду, фактично звинувативши у корупції праву руку Віктора Федоровича – Миколу Азарова. Особисто у мене немає абсолютно ніяких підстав думати, що це було зроблено навмисне у переддень регіонального з’їзду, щоб підтримати групу Ахметова-Колесникова. У багатоходівки в Україні уже давно ніхто не грає. Був би Ахметов Азаровим – отримав би, очевидно і він по повній. Але тут так стали зорі…

Якщо «Наша Україна» зробить так, як і обіцяла і таки відмінить депутатську недоторканність, то куди ховатися бідному Азарову від переслідування, незрозуміло. Але це все у майбутньому. Бо навіть натяк на корупцію одразу ударив по регіональних «адміністраторах». І це лише тільки початок.