Завантаження Януковича Віктор Шлінчак, журнал «Главред» Після зимової сплячки Віктор Янукович перейшов у наступ. Коли писався цей матеріал, у партійному офісі на вулиці Липській ще тільки виписувались проекти рішень, які мають бути затверджені на ХІ з’їзді партії.

Традиційно політрада партії пройшла напередодні. Як і це засідання, з’їзд вирішено провести за зачиненими для преси дверима. Демократія!

Здавалось би, перебуваючи в опозиції, навпаки, треба як тільки можна «відпіаритися» на партійному заході. Що ж буде заховане за ширмою?

Я був присутнім не на одному з’їзді. У тому числі і на тих, де приймалися важливі для Партії регіонів рішення. Добре пам’ятаю зібрання, яке проводилось у готелі «Турист», коли в одну злилися зразу п’ять партій – Партія регіонального відродження України, Партія Труда, Політична Партія «За красиву Україну», Партія Солідарності України, Всеукраїнська партія пенсіонерів. Це було чи не перше «злиття» кількох партійних структур, які лише множилися. Сталося це 18 листопада 2000 року. Очолив новостворену Партію регіонального відродження «Трудова солідарність України» тріумвірат співголів – Володимир Ландик, Петро Порошенко та Володимир Рибак.

3 березня 2001 року на позачерговому з’їзді обрано нового лідера – у той час голову ДПА Миколу Азарова. А 19 квітня 2003 року партія змінила назву (на нинішню – Партія регіонів) і керівництво – обрала своїм головою на той час діючого прем’єр-міністра Віктора Януковича.

До чого я згадую історію становлення Партії регіонів? Ні, не для того, щоб нагадати: раніше на партійні з’їзди регіоналів журналістам було потрапити легше, інформації було більше, а процеси були прозорішими. Я веду не до того.

Сьогодні, як і тоді, у 2000-му, 2001-му та 2003-му у партійній структурі мають відбутися серйозні зміни. Між «отцями-засновниками» і тими, хто до них примкнув, – уже не приховані, а публічні протиріччя.

Джерело в ПР у п’ятницю повідомило: Віктор Янукович задумав повну централізацію всередині політструктури. Перша особа партії хоче відчувати себе Першою, без будь-яких сумнівів. Таким чином, Віктор Янукович збирається посперечатися з тезою, що легше організувати нову партію, ніж іти до керівництва у вже існуючій.

Операція «Омолодження партійних рядів» може означати одне: свої позиції остаточно втратять Володимир Рибак і Микола Азаров, а з ними – ще ціле коло людей, які стояли біля «витоків». А це вже – навіть не конкуренція за право на домінування, яка існувала між командою Ріната Ахметова і командою Віктора Януковича, а серйозна «чистка». Можливо, під нові цілі і під нові стратегії.

Зрештою, як показує українська партійна практика, загострення конфліктів, криза у стосунках може як посилити організацію, так і «завалити» її. Ціна ризику велика: регіонали не втрачають надії на вибори 2010 і на вихід свого представника у другий тур.