Пригоди німця в Україні
Іноземні компанії готові позиватися до українських судів за неповернуті гроші
Німецький власник української компанії «КатМеталУкраїна» Райнхард Майдер заявив про намір судитися з українською державою та її Президентом. Причина – невчасно повернутий борг з ПДВ та – як наслідок – збитки. Спроба зв’язатися з підприємцем та його юристами виявилася марною – в київському офісі записали номер мого стільникового та обіцяли зателефонувати. Наявна інформація про компанію, яка виробляє ріжучий інструмент для металообробки, дає підстави вважати компанію середньою. Як визнають юристи-господарники, саме ця категорія найбільш активно добивається повернення боргів із ПДВ в судах. За словами керуючого партнера юридичної компанії «Астерс» Олексія Дідковського, великі компанії вважають за краще домовлятися з урядом.
Хто в суд, а хто – в Кабмін
Йдеться передусім про виробників металу, нафтопродуктів, експортерів зерна. За словами експерта аграрного ринку Лариси Гук, великі експортери намагаються домовитися з владою про відшкодування ПДВ. «Судитися з державою – справа марна. Поодинокі спроби на цьому ринку були. Але їх результати решту компаній не надихають», – сказала експерт. За її словами, при вирішенні боргових проблем у пригоді може стати політична лояльність щодо влади або добрі особисті стосунки з високопосадовцями. Гук каже, що на судову тяганину з владою наважуються лише великі транснаціональні корпорації, як, приміром, Сargill. У кожному випадку несудового залагодження проблеми умови повернення боргів залишаються таємницею.
Власники меткомбінатів в Україні видобувають руду і в кілька технологічних етапів отримують із неї метал, левову частку якого експортують. У приватних розмовах, за умови анонімності, металурги визнають: у Державній податковій адміністрації першими в черзі на відшкодування ПДВ – заводи, що входять до холдингу Ріната Ахметова. Депутат від Партії регіонів Артем Синиця визнав, що сьогодні депутати через одного лобіюють повернення боргів із ПДВ близьких їм бізнесменів. «Рентабельність у металургів за нинішніх цін – 10–15%. Якщо їм не повертати ПДВ – рентабельність стане нульовою або від’ємною», – сказав депутат «Главреду».
Історія незалежної України не знає прикладів, коли нафтові компанії, які з українських НПЗ відправляють за кордон мазут, зріджений газ та інші види пального, судилися б із державою. Український уряд на початку поточного року заборгував компанії «Лукойл Україна» суму, яку підконтрольний їй Одеський НПЗ витрачає протягом місяця на закупівлю сировини. Але до суду компанія не пішла. Перевага нафтовиків у тому, що вони імпортують сировину, а експортують продукцію. Таким чином експортний та імпортний ПДВ компенсують одне одного, принаймні частково. А топ-менеджери та власники НПЗ мають доступ якщо не до Президента країни, то до глави уряду напевно. У крайньому випадку іноземні власники НПЗ вдаються до підтримки високопосадовців своїх країн. Так вчинила і «КатМеталУкраїна» – допомогло рідне посольство. Але на цьому зупинятись її власник не хоче. Адвокат компанії вже заявив, що не виключає позову й щодо компенсації моральної шкоди. Але перед тим доведеться позмагатися за повернення збитків, завданих невчасною виплатою ПДВ.
Мають право мати право
«Говорити про особливу продуктивність повернення боргів через суди не випадає. Наприкінці 1990-х – на початку 2000-х інколи вдавалося відсудити борг у держави. Але отримати ці гроші було завжди дуже проблематично», – сказав «Главреду» Олексій Дідковський. Технологія роботи адвокатів має приб-
лизно такий вигляд: після тривалої судової тяганини компанія нарешті отримує довгоочікуване рішення. Юристи передають його до Державної виконавчої служби, яка зобов’язана відкрити виконавче провадження. «Зазвичай на цьому етапі доводиться стикатися з багатьма бюрократичними пастками, які мають на меті затягнути справу якнайдовше», – каже Дідковський. Справа закінчується тим, що Державне казначейство заявляє про неможливість виконати судове рішення через відсутність коштів. Держказначейство керується законом про бюджет на поточний рік. І якщо в ньому немає статті витрат на компенсацію збитків від дій органів влади юридичним особам, постанова суду залишається папірцем із печаткою. «Останні сім-вісім років у законі про бюджет не було статті, яка передбачала б кошти на виплати юридичним особам», – сказав «Главреду» партнер київської адвокатської фірми «Єфімов і партнери» Сергій Єфімов.
Особливість ситуації «КатМеталУкраїна» в тому, що вона, хоч і з істотним запізненням, борг із ПДВ отримала. Але несвоєчасне повернення грошей призвело до невиконання зобов’язань перед замовниками та втрати доходу. Оскільки з підприємців за несвоєчасність обов’язкових виплат стягують пеню, то компенсацію у вигляді пені можуть вимагати й суб’єкти підприємницької діяльності. «Теоретично це можливо. Інший варіант – добиватись компенсації за неотриману вигоду», – каже Сергій Єфімов. За його словами, українська правова система передбачає механізм відшкодування повернення грошей, затриманих державою. Сергій Єфімов каже, що єдиної методики доведення втрат немає. «У кожному окремому випадку треба доводити, що саме в конкретний період відсутність коштів, які мали бути повернуті компанії, не дозволили їй виконати свої плани й отримати дохід», – каже адвокат. Виходячи з власного досвіду, він не виключає, що як контраргумент суддя може порадити в такій ситуації не розраховувати на борг із ПДВ, а брати банківську позику під відсотки. «Не моя справа – оцінювати справедливість таких підходів, але очевидно, що залученню інвестицій у країну це не сприяє», – зазначив юрист.
Позов до Президента
Власник «КатМеталУкраїна» планує позиватись і з гарантом Конституції – Президентом Віктором Януковичем (хоча проблема з поверненням ПДВ у цієї компанії виникла ще за часів минулої влади. – Ред.). Саме його підприємець вважає відповідальним за ситуацію, до якої потрапили в Україні він та його бізнес. Згідно із законом, керівник держави не є суб’єктом господарських відносин. А тому безпосереднього впливу на виплату чи невиплату боргів компаніям не має. Однак як один із керівників виконавчої влади він відповідає за державну політику. Саме Президент пропонує Раді на затвердження кандидатуру прем’єра. А вже Микола Азаров і визначає реальний порядок розрахунків, з експортерами зокрема. Обіцянки запровадити автоматичне повернення ПДВ з другого півріччя не викликають довіри, хоча їх своїм авторитетом намагався підтримати віце-прем’єр Сергій Тігіпко. Новий уряд із початку року додав до боргів із ПДВ попередньої команди понад 6 млрд гривень. Оборудка з ПДВ – облігаціями має на меті не повернути частину боргу підприємствам. За загальної суми боргу близько 26 млрд на облігації замість грошей подали заявки не всі. Сума заявок на облігації становить 17,7 млрд грн. Не виключено, що решта компаній-кредиторів уряду підуть до суду за прикладом німецького колеги. Микола Азаров намагається випередити такий розвиток подій і консультує суддів-господарників. За словами депутата Ради від БЮТ, фахового юриста Сергія Власенка, Кабмін не дуже криється, тиснучи на судову гілку влади. «Це мотивується інтересами держави. Мовляв, ви, судді, зарплату з бюджету отримуєте? От і захищайте бюджет», – сказав «Главреду» Власенко.
Слід віддати належне Райнхарду Майдеру та його адвокатам: вони підійшли до вирішення своєї проблеми комплексно – залучили дипломатів, не забули й про піар. Саме як піар-хід радить адвокат Тетяна Монтян сприймати заяву про намір позиватися з Віктором Януковичем. «У нас із президентами позивались регулярно – і з Кравчуком, і з Кучмою, і Ющенком. У юридичному сенсі результат – нульовий. Але для того, щоб за копійки привернути увагу ЗМІ, – дуже ефективно», – сказала «Главреду» Монтян.
Представники коаліції вкрай неохоче коментують податкову політику свого уряду. Депутат від ПР Артем Синиця вважає пошук коштів на погашення боргів з ПДВ сьогоднішнім головним завданням уряду. «Після металургів і хіміків наступні в черзі – аграрії. Адже очікуваний урожай буде значно нижчим за запланований, особливо в Центральній Україні, на Поліссі, – тож залишити їх без обігових коштів у такій ситуації означало б спричинити катастрофу», – сказав «Главреду» депутат. На його думку, швидкість виплат боргу експортерам та їх обсяги залежать передусім від кредиту МВФ. Депутат переконаний, що традиційні механізми повернення ПДВ через лобістів у парламенті та уряді сьогодні є значно ефективнішими, аніж судові позови.
