Перспективы сотрудничества Украины и МВФ
30 липня у прес-центрі медіа-холдингу «Главред-медіа» відбулася прес-конференція на тему: «МВФ та Україна: перспективи подальшої співпраці».
У прес-конференції взяли участь:
- член Ради підприємців при Кабінеті міністрів України, економіст Віктор Лисицький,
- провідний дослідник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.
Олександра Бетлій:
Сьогодні поки що відсутній текст повного меморандуму. Є лише прес-реліз МВФ. Я буду спиратися саме на цей прес-реліз.
Я почну з того, що Україна зробила на вимогу МВФ. Україна здійснила деякі кроки в напрямку реформування, що було передбачено в колишньому меморандумі, про що піднімалося питання під час переговорів з МВФ, зокрема, у квітні, коли говорилося про майбутню співпрацю.
Йдеться про секвестр бюджету. Уряд вніс законопроект в Парламент, а Парламент його ухвалив. Тобто було значно скорочено і видатки, і доходи, а як результат – було скорочено дефіцит. Це те, що вимагав МВФ. Цей крок можна вітати, тому що вперше за багато років було проведено секвестр. Минулого року, на жаль, цього не було зроблено, хоча була необхідність.
З іншого боку цей крок виглядає досить формальним, тому що скорочено було насамперед ті видатки, які скоріше за все і так не були б профінансовані.
Крім того, якщо ми говоримо про доходи і видатки, які було скорочено, то йдеться насамперед про спеціальний фонд бюджету. Загальний фонд майже не був змінений.
Другий крок, який зробив Кабінет міністрів, і відповідно Парламент ухвалив, це – зміни до закону про НБУ, які з одного боку мають на меті підвищення незалежності Національного банку, що є дуже великим плюсом, з іншого боку йдеться про інфляційне таргетування. Але скоріше за все наступного року інфляційного таргетування у нас ще не буде, хоча добре, що ми принаймні затвердили, що будемо переходити до інфляційного таргетування від фіксованого валютного курсу.
Також було затверджено закон про засади функціонування ринку природного газу в Україні. На цей закон давно вже чекали і український ринок, і внутрішні інвестори, і зовнішні компанії, і міжнародні фінансові організації. Це вимога і Європейської комісії, і МВФ. Закон є досить непоганим, він відповідає директивам Європейського союзу. В нього закладені ті положення, які є на ринку Європейського союзу в рамках енергетики. Тобто він є позитивним. Залишається питання, як його буде впроваджено. Але це вже інше питання.
Крім того, було внесено до Парламенту Податковий кодекс, який не було ухвалено із зрозумілих причин. Але це було зроблено. Тобто уряд зі свого боку зробив багато кроків, які очікував побачити МВФ. Формально ці кроки були зроблені – формально МВФ сказав, що ми молодці. Як результат у нас є нова програма та будуть надані певні кошти.
Куди підуть гроші? Про це вже говорять декілька днів. Частково це піде на фіскальні потреби. Тобто йдеться приблизно про 3 мільярди доларів. Інші кошти підуть в Національний банк, до його резервів. Кошти на фіскальні потреби для нас є надзвичайно необхідними, оскільки існує значний фіскальний розрив. Кошті, які підуть до Національного банку, не вбачають зараз дуже критичними для України. Оскільки резерви Національного банку зараз знаходяться на безпечному рівні. І поки що у Національного банку достатньо резервів для того, щоб нівелювати деякі коливання на валютному ринку.
Віктор Лисицький:
Те, що Україна отримала такі значні кошти, означає в першу чергу те, що Міжнародний валютний фонд, як найпотужніша світова фінансова організація, яка має величезний досвід роботи в питаннях витягування країн із кризи та забезпечення їх фінансової стабілізації. Якщо ця установа прийняла рішення надати нам кредит, то це означає, що у нас справи йдуть не так вже й погано. Важливо, щоб на цей момент звернули увагу не тільки іноземні інвестори, але й наші підприємці, наш бізнес, які до певної міри стримують свої апетити і плани.
Я звертаюся до теми відновлення довіри нашого бізнесу до держави, тому що зрештою наш головний інвестор – не прямі іноземні інвестиції, на превеликий жаль. Наш головний інвестор – маленький та пересічний, який несе свої невеликі кошти до банків, а банки розгортають їх кредитування.
Мені здається, що таке рішення МВФ повинно дати достатньо потужний вплив на укріплення довіри наших маленьких та пересічних, але генеральних, інвесторів до фінансової системи України в цілому та до банківської системи.
Я розцінюю прийняте позавчора рішення так, що МВФ є дещо наївним, але він щиро сподівається, що влада України (спеціально не називаю прізвищ, тому що багато потрібно буде називати, починаючи з першого президента) все ж таки повернеться до питань прискорення зростання ефективності виробництва, докорінної зміни якості росту.
Мені журналісти часто ставили питання про те, як я розцінюю те, що криза вже позаду, і ми піднімаємося. Та нічого не позаду! У нас зараз відбувається зростання без зміни якості росту. А наша криза прийшла до нас через падіння експорту. Нас погнали, як погану зачухану бабцю з гнилими помідорами та тухлими яйцями, з європейських ринків. Нас погнали, тому що наша продукція не є гостро необхідною в Європі. Єдиний, кого не погнали, це сектор інформаційних технологій, обсяг валового доходу якого сьогодні складає приблизно 10 мільярдів гривень. Ще кілька років тому це число було в рази менше.
Тому ще раз кажу, МВФ є дещо наївним, але він все ж таки сподівається, що ми будемо віддавати цей кредит за рахунок коштів, які заробимо в результаті радикального оновлення структури виробництва за рахунок зростання частки високо конкурентоспроможної продукції, з якою ми будемо виходити на світові ринки. Він сподівається, що у нас буде подолана корупція. Боротьба з корупцією починається з того, що потрібно змінювати процедуру підготовки та прийняття рішень. Якщо у нас підприємець змушений фізично і часто контактувати з органами влади, то цей фізичний контакт означає, що кожен раз виникає необхідність комусь щось платити.
МВФ сподівається на те, що ми використаємо кращий світовий досвід держав, які піднімаються в умовах гострого ресурсного дефіциту. Наприклад, Японія, Бразилія, Ірландія, Індія та Західна Німеччина у 1948 році. МВФ сподівається, що ми використаємо кращий світовий досвід і будемо повертати запозичені в них кошти за рахунок швидкого приросту доданої вартості, яка буде створюватися в нашій державі.
Олександра Бетлій:
МВФ зосереджується саме на заходах фіскальної стабільності і монетарної. Тобто якщо ми говоримо про монетарку, то ми говоримо про те, що було підвищено незалежність Національного банку та про перехід до інфляційного таргетування. Але, мабуть, наступного року НБУ ще не зможе перейти до інфляційного таргетування, як очікує МВФ. Оскільки сьогодні вагомим залишається те, що НБУ дуже активний на валютному ринку. Тобто по великому рахунку він утримує гривню від суттєвих коливань. І важко собі уявити, що наступного року ми відійдемо від цієї практики. Але, можливо, буде гнучкий валютний курс, що буде добре.
Коли ми говоримо про фіскалку, то МВФ як разу своєму прес-релізі говорить про те, що дефіцит бюджету має бути скорочений. Показники, про які він говорить, на нашу думку, є реальними. Але за умови, що буде упорядковано соціальну допомогу, буде проведено модернізацію та реформування ринку газу.
МВФ дуже принципово дивиться на питання газового ринку та «Нафтогазу», тому що та ситуація з «Нафтогазом» суттєво впливає на фіскальну, або бюджетну, стабільність. Як результат, вимагаються реформи – підвищення тарифів для населення, для Теплокомуненерго – це відбувається в рамках того, щоб утримати «Нафтогаз» від подальшого утримання дефіциту. Але під питання залишається те, як буде втілюватися цей, доволі непоганий, закон в життя. Потрібно все ж таки забезпечити незалежність Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ), яке на папері в нас зараз існує, але реально політики суттєво впливають на встановлення тих чи інших тарифів.
З іншого боку в законі йдеться про реальну вертикальну інтегрованість, вертикальне функціонування ринку газу, тобто відокремлення від постачання, видобування, транзиту газу. Тобто питання залишається – чи буде це реально зроблено, як це прописано, і як це є в європейських країнах. Тобто це мають бути незалежні компанії, що незалежно працюють. В такому випадку справді можна буде очікувати, що цей ринок стане більш прибутковим. І не буде тих збитків, які фінансуються за рахунок бюджету.
А далі, коли опублікують меморандум МВФ, ми побачимо ще багато різних кроків, які МВФ очікує від України. Це буде стосуватися і надання соціальної допомоги, і підпорядкування допомоги різним секторам, зокрема, вугільному сектору. Сьогодні вже йдеться про те, що сільськогосподарський сектор має сплачувати ПДВ на загальних засадах. Тобто це все також кроки для співпраці з МВФ. І Податковий кодекс, який ми маємо прийняти, також міститиме кроки, які очікує МВФ. Тобто це і реформування спрощенки, і реформування оподаткування сільськогосподарського сектору. Це все, я думаю, ми побачимо в найближчі декілька місяців.
Яким чином рішення МВФ вплине на курс гривні до долара? Що очікувати людям восени і до кінця року? Який курс варто чекати? І якою буде інфляція?
Олександра Бетлій:
Те, що МВФ дав гроші, означає, що у нас буде притік додаткових коштів по фінансовому рахунку платіжного балансу. Тобто ми не очікуємо якихось дуже суттєвих дисбалансів. Тобто ми очікуємо, що Національний банк далі буде досить активним на валютному ринку, буде викуповувати надлишок валюти, який буде. Як результат, до кінця року можна очікувати стабільний валютний курс. Тобто НБУ на даватиме суттєво змінюватися гривні по відношенню до долара.
А щодо євро. То це залежатиме від того, як буде на міжнародних ринках. Але там суттєвих коливань зараз також не очікують.
Якщо говорити про інфляцію, то за останніми нашими цифрами, в середньому за рік ми очікуємо 9,7% інфляцію, а на кінець року 10,8%. Тобто буде деяке прискорення через те, що буде підвищено тарифи на газ, тарифи на житлово-комунальні послуги і т.д.
Віктор Лисицький:
Зберігайте гроші в гривнях! І залишайте в доларах чи євро лише ті об’єми, під які у вас насправді можуть бути відповідні трансакції. Не потрібно ганятися за іноземною валютою. Любіть гривню. І всі заощадження зберігайте в гривнях. Тому що об’єктивно складаються передумови для суттєвого укріплення гривні.
І якщо Національний банк десь буде зволікати і не викупить необхідні об’єми доларів або євро, то, пардон, долари та євро можуть у нас втратити вагу. І буде просто незручно перед американцями – вони нам так допомагають.
Як ви оцінюєте можливість реального виконання висунутих вимог?
Олександра Бетлій:
Наш борг зростає через те, що цього року ми отримали кредит від Росії, від ВТБ. Крім того, ОВДП випускалися досить суттєвими темпами останнім часом. Але дуже визначна частка цих ОВДП буде вилучена ще цього року. Частково це були короткострокові запозичення, які виплатять вже цього року.
Крім того, оскільки ВТБ давав короткостроковий кредит на півроку, який частково або повністю вже до кінця року буде виплачений. І на це частково підуть гроші МВФ.
У нас на сьогодні рівень державного боргу є в безпечних межах по європейським стандартам та стандартам МВФ.
Оскільки ми не очікуємо суттєвої девальвації, тому що зараз немає сильного девальваційного тиску. Тож борг є безпечним. Якщо чесно, то я б зараз на ньому не зосереджувалася. Питання в тому, як ми зможемо виплачувати ті кредити, які ми взяли від МВФ минулого і цього року, коли почнеться виплата у 2013-2014 році. Для цього нам потрібне зростання економіки, додаткові джерела доходу бюджету, щоб ми змогли цей борг виплатити потім.
Для цього знову ж таки потрібно проводити реформи. І це не тільки реформи газового ринку, а це мають бути структурні реформи. Це і пенсійна реформа, і реформа системи освіти, охорони здоров’я. Тобто сьогодні в короткостроковому періоді не варто зосереджуватися.
Уряд начебто погодився на збільшення пенсійного віку. Як буде вирішуватися ця проблема?
Олександра Бетлій:
У нас, на жаль, поки що немає повного тексту меморандуму, де, я думаю, ми знайдемо багато цікавого. В прес-релізі, який розповсюдив МВФ про це не йдеться взагалі. Але за великим рахунком в Україні є потреба підвищувати пенсійний вік. особливо для жінок. Я б цього дуже сильно не боялася, тому що це буде зроблено поступово. У всій Європі цей етап пройшли. В країнах Прибалтики це вже давно було впроваджено та здійснено. Можливо, що пенсійний вік буде підвищуватися на 5 років протягом 10 років. Тобто це робитиметься дуже поступово. І у всій Європі і далі продовжують підвищувати вік виходу на пенсію. Я думаю, що це питання не настільки критичне, тому що у нас в Україні багато людей взагалі не хочуть йти на пенсію, тому що пенсія у нас низенька. Але знову ж таки пенсії низькі, тому що не реформована система.
Чи можливо, що нинішній уряд використає досвід минулого уряду, які просто обдурював МВФ і не виконував меморандум, але все ж таки отримував чергові транші?
Віктор Лисицький:
Донбас порожняк не гонит! Це вони так кажуть.
Олександра Бетлій:
Я б не порівнювала ці ситуації. Економічна ситуація минулого і цього року дуже різна. Сьогодні МВФ, маючи негативний досвід минулого року, став більш обережним. Тобто вони зараз дадуть інший транш, потім, якщо будуть виконані умови, дадуть інший.
Для України, як на мене, більш критичним є перший транш. Наступні всі транші мають йти в резерви Національного банку, а це не є критичним для України. Але якщо МВФ відмовить в цих кредитах, то це негативно вплине на імідж України саме для інвесторів та інших міжнародних фінансових організацій. Наприклад, для Світового банку, Європейської комісії тощо.
Тобто транші наступного року є більш критичними для іміджу України, але не для економічної і фіскальної ситуації. Цього року нам кошти необхідні для того, щоб закрити дірку, яка існує в бюджеті, для того, щоб профінансувати необхідні видатки, які вже закладені в бюджет.
Чи буде цей уряд щось робити? Зараз ситуація змінилася, і економіка починає все ж таки зростати, відбувається деяке пожвавлення. І зараз ми дійшли до критичної межі, коли потрібно робити конкретні кроки. Якщо ми далі продовжуватимемо без будь-яких змін та реформ, то я не знаю, що світить Україні далі. Тому, мені здається, що з одного боку МВФ більш обережний, з іншого – уряд буде розуміти, що потрібно щось виконувати, щоб далі продовжувати співпрацю. Тому такої ситуації, як минулого року не буде.
Минулого року великою помилкою було те, що не провели нормально секвестр бюджету. І вже на початку року було зрозуміло, що бюджет не буде виконано. Треба було одразу проводити цей секвестр, одразу відмовлятися від деяких популістських заходів.
Перший кредит є критичним для того, щоб профінансувати всі видатки, які зараз в Україні, інші, як на мене, це більш іміджеві речі.
